Роздуми на тему
Ліга чемпіонів триває?
Ох і назбиралося в нас
тих “Металургів”. Маріуполь, Донецьк, Запоріжжя – це в одній тільки вищій лізі.
А ще ж колись були Нікополь (той, що зараз “Електрометалург-НеЗеФе”),
Новомосковськ, Комсомольськ... Додайте сюди всякі “Металісти” і “Сталі”. А
кажуть, що металургійна галузь у нас занепадає. Ці скептики, мабуть, не ходять
на футбол.
Зрештою, наш найближчий
супеник – “Металург” запорізький, мабуть, таки має найбільше право носити це
горде ім’я. Уявіть собі, ця команда була створена 1950 року і з того часу
жодного разу не змінювала назви – такою стабільністю у нас мало хто похвалитися
може. Правда, у важкому 1995 клуб кілька місяців називався “Металург-Віктор”,
але на це не зважайте.
До того місто козаків у
союзній першості репрезентував “Локомотив”, який навіть двічі ставав чемпіоном
УРСР. Металурги також довго задніх не пасли: перемога в Кубку УРСР у 1951,
чемпіонство серед КФК 1952 і, нарешті, звання чемпіонів УРСР у 1960. На жаль,
ніяк не могли запоріжці влетіти у союзну вишку – то не вистачало кількох очок,
то програвали у перехідних матчах.
Футбольний застій 1970 –
80-их “Металург” стабільно протеліпав у першій лізі, посідаючи місця в середині
турнірної таблиці. У 1989 році тут був створений один з перших в Україні
футбольних клубів, а вже за рік запоріжці таки потрапляють до найвищого ешелону
радянського футболу.
На жаль, тішилися
нащадки славних козаків недовго. А точніше – один рік. І команда у цьому була
зовсім не винна, адже посіла цілком прийнятне 13-е місце, перегравши навіть
московський “Спартак” з київським “Динамо”. Ну приспічило Україні відділитися
від Союзу і проводити свій чемпіонат. Невдоволенню запоріжан не було меж, але
вже 1992 року вони дебютували в першому національному.
Отак вже дванадцять років
“Металург” провів у вищій українській лізі. Особливих успіхів не досягав, але й
надто низько не опускався. Було в Запоріжжі і своєрідне дербі – це я про матчі
з “Торпедо”, але автозаводці свого часу приказали довго жити... А металурги й
далі собі грають, оце навіть в Кубок УЄФА вибилися. Про той шкандаль, з яким
вони це зробили, не розповідатиму – ви все самі повинні б вже знати.
Що представляє собою
“Металург” сьогодні? Команда вибилася в єврокубки, хоча, як на мене, зробили це
надто рано. Перші три тури стали для запоріжців Лігою Чемпіонів в самому що не
є прямому розумінні цього слова: спершу матч з першим чемпіоном України
“Таврією” (1:1), далі – гра проти діючих кампеонів – “Шахтаря” (0:1), і на
закуску – поїздка до “Динамо” (2:5). Тепер от “Волинь”. Ми поки що не чемпіони,
але бій дати просто зобов’язані. У всякому разі,
“Арсенал” повторитися не повинен.
Хоча статистика
стосунків двох команд оптимізму не додає. Особливо матчі на виїзді. Чотири
поразки, тільки один забитий гол... Час ламати традиції? Дав би Бог...
Денис МАНДЗЮК.
