Луцьке пиво краще "Оболоні"
Такий вже веселий у нас календар, що кожен суперник "Волині" у двох попередніх турах зустрічався з чемпіоном та віце-чемпіоном. Такий розклад, звичайно, впливає на команди, оскільки зустрічі з лідерами завжди залишають певний відбиток на грі. І хтось після такого рве всіх на шматки (як от "Арсенал"), хтось вже тепленьким здається на милість інших (останній приклад - "Ворскла"). Київська "Оболонь" напередодні відібрала очки у "Динамо" та непогано зіграла проти "Шахтаря", тож легкої перемоги лучанам сподіватися було марно.
Усі знають, що прогнози - річ невдячна. У цьому цілком можуть переконатися постійні читачі газети "Команда", яка перед кожним туром влаштовує такий собі конкурс провидців для футбольних спеціалістів. Мовляв, як на вашу думку завершаться всі матчі цього туру? Не знаю, як там інші команди (не звертав уваги), але "Волинь" ламає всі стереотипи. Напередодні гри з "Шахтою" було зроблено ставку на перемогу чемпіонів, з "Кривбасом" передбачалася нічия. Чим це завершилося - знають усі. Напередодні останнього поєдинку Павлом Глобою спробував стати усім відомий Євген Рудаков, який знову таки з чогось взяв, що наші з пивоварами розійдуться нічиєю - команди, мовляв, рівні за силами. І знову таки не вгадав.
Лучани знову мали проблеми зі стартовим складом. Олег Федюков ще не відновився після травми (чи відновиться?), новоявлений же капітан Сергій Гончаренко перебрав жовтих карток. Тож команду на поле виводив Василь Сачко, якому згодом судилося стати героєм гри.
Але то було потім, а поки що уболівальники тихо висловлювали своє невдоволення підняттям цін на квитки. Дійсно, навіщо платити більше. Хоча й керівництво клубу можна зрозуміти - якщо існує такий ажіотаж навколо домашніх поєдинків, це варто використовувати. Але є й інша сторона медалі: чималу частку відвідувачів стадіону становлять пенсіонери та студенти, для яких, повірте мені, і п'ять гривень - це сума.
Зрештою, нові ціни мало не вплинули на уболівальників - стадіон був майже повним. Прибуло й майже тридцять фанів "Оболоні", з одним з яких я спробував зав'язати розмову в перерві. Хлопака вже був під добрим кайфом, тому взнати щось особливе не вдалося. Сказав, що їхали вони сюди не на халяву, але й грошей не платили - у них там особливий розрахунок (?). а ще пару їхніх не пустили на стадіон. Ще після гри кияни розмахували середніми пальцями та кричали "восемь - адін", коротше, вели себе як останні покидьки.
Гра пройшла значно цікавіше, аніж останній матч проти "Кривбаса". "Оболонь" дійсно довела, що вони давно не заводська команда, натомість наші хлопці чомусь надмірно хвилювалися. Особливо це було помітно в Юрія Нікітенка, втім його помилки на хід зустрічі вплинули мало. Напад же "Волині" діяв як завжди госторо, проте пробити кіпера киян у першому таймі вдалося тільки наприкінці, і то з пенальті. У стовпотворінні, що утворилося біля воріт гостей, арбітр вгледів порушення правил, а Володимир Гащин пробив на силу - 1:0.
До речі, про суддю. Судив погано, свистів багато, але своїм зовнішнім виглядом мені сподобався - маленький такий, більшості футболістів десь по шию буде. Коротше, веселий товариш.
У другій половині стадіон завівся на максимум, тому затискатися на своїй половині поля нравці "Волині" просто не мали права. Як наслідок - пропустили гол, зовсім необов'язковий і дещо нелогічний. До речі, перший гол, пропущений "Волинню" на рідному стадіоні. Шкода, але все повнинне колись завершуватися.
На щастя, переможній серії лучан завершитися цього вечора не судилося. Хоча в душу тихенько закрадалося хвилювання - так, хлопці атакували, але ж "Динамо" також з пивоварами грал о непогано. Та "Волинь" - не "Динамо", Столяр - не Суркіс. Коли Василь Сачко перекинув м'яч через воротаря (той навіть не чекав, що куля зможе потрапити у ворота) на трибунах запанувала глобальна ейфорія. Після фінального свистка футболісти знову бігали від сектора до сектора. Ще б почали футболки глядачам кидати - я б від такого сувенірчика не відмовився.
Завдяки поразці донецького "Металурга" "Волинь" премістилася на п'яту сходинку. Наступні матчі у нас далеко не прохідні, тим паче, що з тими ж донеччанами граємо на виїзді. Алеу шістці команда закріпилася твердо, тож є всі причини вважати, що цей сезон повинен стати кращим в історії нашого клубу. Ми побили "Оболонь"! Всі йдемо пити луцьке пиво!
Денис МАНДЗЮК.
