|
|
Розділ |
За три хвилини до перемоги
|
14.11.2002 |
За три хвилини до перемоги
На заключний матч першого кола першості луцька "Волинь" виходила у ранзі явного фаворита. Суперник лучан - одеський "Чорноморець" - впевнено "осів" на останній сходинці турнірної таблиці, а "Волинь", демонструючи змістовну гру, заслужено "окупувала" досить високе 6 місце. Хоча насправді команда з Одеси ніколи не була зручним суперником для наших футболістів. Винятком став хіба що минулий сезон, у якому обидві команди, ще граючи у першій лізі, змагалися за "мале золото" української першості. Тоді наші земляки впевнено перемогли вдома - 2:0, а в Одесі єдиний гол Василя Сачка приніс другу перемогу "Волині".
"Волинь": Нікітенко, Комзюк, Розгон, Поляков, Соколенко, Гончаренко, Сачко, Гащин (Гулієв, 84), Дудник, Гребеножко (Сіанкам, 61), Алієв (Кривий, 70).
"Чорноморець": Ширяєв, Кулик, Катинсус, Стежковий, Поліщук (Романчик, 60), Галюза (Колісниченко, 74), Смішко, Мигалатюк (Балабанов, 64), Мітєрєв, Косирін.
З перших же хвилин футболісти "Волині" захопили ігрову ініціативу - гості вперше перейшли половину поля лише на четвертій хвилині матчу. І вже на 6 хвилині лучани вийшли вперед. Завершуючи багатоходову комбінацію, ударом з близької відстані відзначився Юрій Дудник. Все це дуже обнадіювало серця волинських вболівальників, які вже скучили за перемогами своєї команди. Ініціативою продовжували володіти господарі поля, а гості відповідали на комбінаційну гру суперника грубістю. Та все ж швидкий гол заспокоїв лучан, і наступний небезпечний момент поблизу воріт Ширяєва виник лише у середині першого тайму, коли все той же Юрій Дудник ледь не подвоїв рахунок після подачі кутового. М'яч по дузі летів у дальній верхній кут воріт "Чорноморця", але голкіпер гостей зміг таки відбити його у поле. За мить міг відзначитися Самір Алієв. Отримавши передачу від Соколенка, він пробив головою і м'яч потрапив у поперечину. А на 27 хвилині одесити провели одну з небагатьох своїх контратак і вона стала результативною для форварда гостей Олександра Косиріна. Після його удару Юрій Нікітенко тільки провів поглядом м'яч у ворота, а захист "Волині" виглядав розгублено. Не обійшлося тут і без арбітрів матчу, які помилилися при визначенні положення "поза грою". Та нічого не вдієш - рахунок став рівним. Такий перебіг подій не міг влаштувати лучан і їхні атаки знову стали гострішими. Особливо активним у ці хвилини був Сергій Гончаренко. Саме він і змусив гостей зфолити у власному штрафному майданчику на 36 хвилині. Рефері без вагань вказав на "крапку". Володимир Гащин з одинадцятиметрової позначки увігнав "плямистого" під поперечину - 2:1.
У другому тамі лучани заграли активніше, раз-по-раз турбуючи голкіпера гостей. Хороші нагоди мали Сергій Гончаренко та Юрій Дудник. Та кращим у ці хвилини був Самір Алієв, після удару якого на 56 хвилині Ширяєв ледь перевів м'яча на кутовий. Через 10 хвилин він небезпечно пробив головою, отримавши навісну передачу від Дудника. За мить вже сам Дудник ефектним ударом з далекої відстані ледь не збільшив рахунок. У середині другої половини гри наставники обох команд зробили по 3 заміни, і гра перейшла у спокійне русло. Наші футболісти вже повірили у перемогу, але це зіграло з ними злий жарт. Спочатку, на 86 хвилині небезпечний простріл гостей перервав Нікітенко і м'яч відскочив до Косиріна, але той не зміг прицільно пробити по пустих воротах. Та вже за хвилину Колісниченко скористався неузгодженими діями волинського захисту і зрівняв рахунок - 2:2. Під завісу гри обидві команди мали нагоди вирвати перемогу, але нічийний рахунок протримався до фінального свистка.
Леонід Гайдаржі:
- Такі матчі не можуть не подобатися, оскільки жоден з гравців не хотів поступатися у своїх мікродуелях. Я вважаю, що результат матчу закономірний. Хоча "Волинь" і мала певну перевагу, але і у нас були хороші шанси. І хоча перед початком гри установка була лише на перемогу, можу сказати, що ми знайшли тут одне очко, а не втратили два.
Віталій Кварцяний:
- Вже на розминці я побачив, що команда не дуже активно працювала і виконувала вправи. І це далося взнаки на початку гри. Наша команда грала безвідповідально. А що стосується суперника, то він мені сьогодні сподобався.
- Чи не вважаєте ви, що помилилися із замінами?
- Можливо, я не зовсім вгадав із замінами, але й ті, хто пішов з поля, грали не дуже впевнено.
Сергій Крайванович
|
|
| | |
Друзі:
|