Західноукраїнське дербі

" Минулої неділі після невеличкої перерви поновилися змагання вищолігових команд. У програмі 8 туру було кілька цікавих зустрічей, але Західна Україна з нетерпінням чекала західноукраїнського дербі - "Карпати" (Львів) - "Волинь" (Луцьк). Останнього разу зустріч між цими командами у Львові закінчилася з рахунком 2:1 на користь "Карпат", але було це майже сім років тому.
     До гри
     Завдяки керівництву клубу та його прес-аташе Василеві Черняку група журналістів з Волині отримала чудову нагоду побувати на грі лучан у Львові. Також керівництво клубу потурбувалося і про прихильників "Волині", організувавши поїздку фанів до міста Лева. Для цієї мети був використаний навіть клубний автобус - "Неоплан" (ще один автобус проплатила "Феміда-Інтер"). Треба віддати належне всім причетним до організації цього заходу за високий рівень його проведення. Також варто відзначити злагоджену співпрацю луцької та львівської міліції, яка не допустила бійок між фанатами обох команд не під час гри, ні після її закінчення. Прихильники ж "Карпат", яких цього вечора на трибунах стадіону "Україна" зібралося чимало, були впевнені, що їхня команда переможе. Більшість називали рахунки 2:0 та 3:1, багато ставили на нічийний результат, але не так сталося як гадалося...
     Гра
     "Карпати": Налєпа, Беньо, Іванський, Годвін (Хроль, 57), Лучкевич, Вовчук, Сапуга, Хома, Швед, Кабанов, Сіміч (Аньямке, 55).
     "Волинь": Нікітенко, Комзюк, Розгон, Федюков, Соколенко, Гончаренко, Сачко, Гащин (Кривий, 85), Дудник (Толочко, 61), Гребеножко (Гулієв, 45), Алієв.
     З перших же хвилин господарі спробували довести зухвалим дебютантам вищої ліги, що вони не даремно вважалися одними з фаворитів перед початком 12 чемпіонату, а їхні посередні результати на старті першості - лише випадковість. Вже у дебюті матчу Кабанов, замикаючи флангову передачу Лучкевича, міг відкрити рахунок у грі, але м'яч після його удару пролетів поруч із стійкою воріт Нікітенка. Стримавши п'ятнадцятихвилинний штурм господарів, лучани й самі перейшли до більш активних дій у нападі. На вістрі атак опинявся Гребеножко, і лише майстерність Налєпи не дозволила йому вивести свою команду вперед на 20 хвилині. Але через чотири хвилини це зробили його партнери по команді - Сачко віддав вивірену передачу на Алієва, а той впевнено переграв польського голкіпера "Карпат" - наші повели 1:0. Потім ряд чудових моментів змарнували Гончаренко, Гащин та Сачко. Після пропущеного голу і до самої перерви господарі поля так і не змогли знайти свою гру.
     У другій половині зустрічі тренери "Карпат" спробували оживити гру, провівши кілька замін. І це їм певною мірою вдалося, адже у стартові хвилини другого тайму у захисті "Волині" часом можна було помітити невеличку паніку. Але на 64 хвилині трапився епізод, який допоміг нашим футболістам оговтатися і заграти впевненіше. Чорношкірий форвард львів'ян Аньямке травмував поблизу воріт "Волилині" Розгона. Покарати гравця "Карпат" вирішив наш голкіпер, підскочивши до нього і вдаривши у груди. Але чорношкірий гравець не розгубився і теж відповів грубістю, за що і побачив перед собою "червоне світло" (цікаво, що Аньямке вийшов на заміну всього за 9 хвилин до інциденту).
     Ці події послугували для лучан сигналом для більш активних дій. Вони все частіше почали турбувати голкіпера господарів Налєпу. І на 83 хвилині нашим футболістам вдалося використати чисельну перевагу - після розіграшу кутового остаточну крапку у матчі поставив Гончаренко, розстрілявши з близької відставні ворота "Карпат". Останні хвилини матчу пройшли під акомпанемент пісень волинський фанатів (як, практично, і вся гра - львів'яни у цьому компоненті сильно поступалися), які вже почали святкувати перемогу.
     Післямова
     Віталій Кварцяний:
     Хоча якістю гри я і не задоволений - треба було грати конструктивніше, але ця перемога важлива для нас у психологічному плані. Ми не повинні були також програвати у Запоріжжі та Києві.
     Лев Броварський:
     Є матчі, в яких існує велике бажання перемогти, але цього разу моїм підопічним не вистачило високої виконавської майстерності. Часто гра перетворювалася в сумбур, помітною була відсутність ряду виконавців.

Василь Феленчак,
Сергій Крайванович