Шановна редакціє газети “Спорт-кур’єр”!

У 1960 році Федерацією футболу СРСР було прийнято рішення про збільшення кількості команд класу “Б”, що був тоді другим ешелоном радянського футболу. Надавалися місця переважно командам обласних центрів. Так було і в Луцьку.

Передсезонний збір команда провела в Ізмаїлі, де було зіграно кілька контрольних поєдинків (результати їх невідомі). А перший матч “Волинь” проводила в Кіровограді 10 квітня, а не 7-го, як пише М. Кузьмін. Склад команди наводити не варто (він є в “Спорт-кур’єрі” №2). А от голи (3:1 на нашу користь) забив нападник Володимир Бойченко, оформивши таким чином “хет-трик”. Наступний матч відбувся у Вінниці з місцевим “Локомотивом” 20 квітня. Склад “Волині” у тому матчі: Веждел, Кузьмін, П’ясецький, Дворянов, Перегудов, Афонін, Каліневич, Чернецький (Красношапка), Ревенко, Азаренков, Бойченко. Самовіддана гра волинян сподобалася глядачам, однак гол, пропущений наприкінці зустрічі, на думку місцевих журналістів, був закономірним, адже вінничани майже весь матч провели в атаках в той час, як “Волинь” лише зрідка контратакувала, в основному захищаючись на своїй половині поля.

2 травня лучани вперше вийшли на поле стадіону “Авангард”, який було реконструйовано після війни. Суперники – “Суднобудівник” з Миколаєва (майбутній переможець зони) – були однією з найсильніших команд класу “Б” не лише України, а й всього Союзу. Не дивно, що наші земляки змушені були провести матч у захисті. Тому й нічия 0:0 була доволі  успішним результатом. До речі, наступний раз наші земляки не програли миколаївцям лише у 1972 році, а виграли (вперше) аж у 1978-му (!). На жаль, склад команди в тому матчі невідомий. Є лише кілька прізвищ гравців цього матчу (першого в Луцьку): Кузьмін, П’ясецький, Дворянов, Красношапка, Азаренков (Філімонов), Бойченко.­

7 травня “Волинь” приймала чернівецький “Авангард”, в якому виступало чимало відомих тоді гравців: Цереков, Сулима, Сайко. Саме останній на 28-й хвилині й забив у ворота лучан перший м’яч у тій грі. Щоправда, підтримувані вболівальниками лучани відігралися у другому таймі. М’яч на 52-й хвилині забив капітан П’ясецький, а згодом Бойченко вивів “Волинь” вперед. Матч так і закінчився, а в першому домашньому переможному матчі за “Волинь” грали Веждел, Кузьмін, П’ясецький, Дворянов, Перегудов, Афонін, Каліневич, Красношапка (Чернецький), Ревенко, Філімонов, Бойченко.

Наступний матч 11 травня в Тернополі лучани програли – 0:2. А вже 15 травня приймали спартаківців зі Станіслава (зараз – Івано-Франківськ). Не дивлячись на відомих спартаківських майстрів Микульця, Думанського, Чепигу, наші земляки володіли ініціативою, могли й забити, але добилися лише нульової нічиєї. Склад команди в тому матчі: Веждел, Дмитерко, П’ясецький, Дворянов, Кузьмін, Афонін, Ревенко, Красношапка, Перегудов, Азаренков, Бойченко. На заміну виходив Філімонов. Наступний матч – і повне фіаско в Житомирі проти “Полісся” 1:5. Гол на рахунку Ревенка. У цьому матчі настільки невдало грав воротар Веждел, що його тренери змушені були замінити на ще менш досвідченого Брайцару. Склад команди: Веждел (Брайцара), Дмитерко, П’ясецький, Дворянов, Кузьмін (Каліневич), Афонін, Ревенко, Красношапка, Перегудов, Філімонов, Бойченко.

26 травня “Волинь” приймала одеського “Чорноморця”. Матч був принциповий – за лучан грало чимало одеситів. Однак інтриги не вийшло – 0:3 на користь гостей, які повністю переграли лучан. Склад “Волині”: Веждел, Кузьмін, П’ясецький, Дворянов, Філімонов, Афонін, Ревенко, Красношапка, Перегудов, Азаренков, Бойченко. Щоправда, наші земляки згодом реабілітувалися. 29 травня вдома перемогли чернігівський “Авангард” 2:0 (голи – Перегудов, Кузьмін). Причому забити могли більше, але вдало зіграв воротар гостей Овсієнко. У цій грі відзначилися Дворянов, Кондрацький, П’ясецький Афонін. А вже 3 червня в Хмельницькому лучани здобули першу в історії перемогу з великим рахунком – 3:0 (два голи забив Перегудов, а один господарі забили у свої ворота). Щоправда, 8 червня в Києві отримали у свої ворота 5 “сухих” м’ячів від місцевого “Арсеналу”. А 12-го в Луцьку з рахунком 1:0 перемогли сусідів – львівський СКА. На 45-й хвилині гол забив Анатолій Азаренков. У другому таймі армійці влаштували справжню облогу воротам Веждела, але воротар не підвів. Після нічиєї 18 червня в Дрогобичі 2:2 (голи – Бойченко і Каліневич) лучани яскраво перемогли вдома спартаківців Ужгорода 2:1 (голи – Бойченко і Перегудов), а 26 червня взяли і програли вдома рівненчанам 0:1. Щоправда, в 1960 році матч проти ужгородців чомусь вважався більш принциповим, ніж проти рівненського “Колгоспника”. Як жартувала газета “Радянська Волинь”, “колгоспні футболісти Ровно”. На жаль, склад команди у перерахованих матчах невідомий. А в останньому матчі першого кола 1 липня лучани здобули очко у Черкасах у тамтешніх “колгоспних футболістів” 1:1 (гол – Красношапка). Склад “Волині”: Веждел, Кондрацький, П’ясецький, Дворянов (Чернецький), Філімонов, Афонін, Ревенко, Кузьмін, Красношапка, Перегудов, Бойченко. Після першого гола “Волинь” розташувалася на 9-му місці, маючи в активі 16 очок. У другому колі команду залихоманило. Зміна тренера призвела до того, що до кінця чемпіонату волиняни зуміли перемогти лише двічі.

Так, 9 липня “Волинь” розійшлася миром 1:1 з кіровоградською “Зіркою”, хоча й вела у рахунку після гола Кузьміна на 36-й хвилині. У тому матчі грали: Дворянов, Бойченко (Ревенко). А 16 липня вдома лучани програли вінничанам 0:1. Помилки в обороні призвели до того, що гості в другому таймі зуміли забити гол і перемогти. Склад “Волині”: Веждел, Філімонов, П’ясецький (Дмитерко), Дворянов, Кузьмін, Афонін, Красношапка, Перегудов, Чернецький, Азаренков, Бойченко. Чергові матчі на виїзді очкового доробку не принесли – 1:5 в Миколаєві (гол – Красношапка) і 0:2 у Чернівцях, де напад зіграв зовсім беззубо. Склад “Волині”: Веждел, Філімонов, Дмитерко, Дворянов, Кузьмін, Афонін, Ревенко, Красношапка, Перегудов, Азаренков, Бойченко (Каліневич).

А 7 серпня лучани нарешті виграли. Разом із тернопільським “Авангардом” до Луцька приїхало сотні 3-4 вболівальників, які галасували увесь матч. У першому таймі це дало певний результат – на 23-й хвилині нападник гостей Вдовін відкрив рахунок у матчі. У другому Ревенко вийшов на поле замість Кузьміна, а на 66-й хвилині Красношапка зрівняв рахунок. Згодом Азаренков на 73-й і 78-й хвилинах забиває ще два м’ячі і “Волинь” реваншується за поразку в гостях. Впевнено відіграв цей матч воротар Веждел. Наступна нульова нічия 13 серпня у Станіславі була затьмарена домашньою поразкою 1:2 від житомирців (гол – Бойченко). Матч йшов до нічиєї, але груба помилка Веждела дозволила гостям перемогти.

На матч 24 серпня в Одесі проти “Чорноморця” волиняни вийшли настроєні по-бойовому. Але клас є клас – одесити перемогли 3:1 (гол у “Волині” – Красношапка). Склад “Волині”: Чемоданов, Філімонов, П’ясецький, Дворянов, Кузьмін, Афонін, Каліневич, Красношапка, Перегудов, Азаренков, Бойченко (Ощепков). У наступному матчі в Чернігові (30 серпня) було взяте очко – 0:0, а вже 3 вересня лучани знову розтрощили хмельницьке “Динамо” – 4:0. Два голи забив Перегудов, по одному – Кузьмін та Каліневич. Могли забити й більше, але під кінець матчу оборона гостей вже не помилялася. Активними в цій зустрічі були також Синюк та Ощепков, які прийшли в команду з Києва.

Наступна гра з “Арсеналом” 7 вересня принесла лише розчарування. Могли забити Бойченко та Азаренков, який замінив його після першого тайму, Синюк, Афонін, Кузьмін, Дворянов, однак підвів воротар Чемоданов, який на 63-й хвилині віддав пас замість свого захисника киянинові Левченку, який і забив єдиний гол у цьому матчі.

16 вересня лучани програли у Львові армійцям 1:3 (гол – Кузьмін), а 25-го приймали дрогобицький “Нафтовик”. У тому матчі “Волинь” так нічим і не відзначилася, крім вилучення Дворянова у середині другого тайму, а потуги Афоніна, Ощепкова, Азаренкова та Красношапки так ні до чого й не привели – 0:0.

Наступна гра 2 жовтня в Ужгороді була знову принциповою. Причому настільки, що з командою поїхав кореспондент газети “Радянська Волинь”, який постійно тримав телефонний зв’язок з Луцьком. Уже на 5-й хвилині ужгородець Калинов забив гол. На 52-й “Спартак” подвоїв рахунок. На 80-й хвилині дзвінок з Луцька застав рахунок 2:0 на користь господарів, і слухавку роздратовано кинули. Але якраз тут “Волинь” і заграла. На 84-й хвилині Кузьмін скорочує розрив у рахунку, а на 90-й він же забиває другий гол – 2:2. У цьому матчі також грали: Чемоданов (Веждел), Каліневич, Ощепков, П’ясецький. Матч у Рівному 9 жовтня пройшов за жорсткої боротьби за перемогу. В пешому таймі у ворота Веждела влетіло 3 м’ячі, на що волиняни відповіли голом Ощепкова. У другому Кузьмін скоротив рахунок до мінімуму, але досягти хоча б нічиєї лучанам не вдалося.

Останній матч того сезону команда провела в такому складі: Веждел, Філімонов, П’ясецький, Дмитерко, Перегудов, Афонін, Каліневич, Ощепков, Кузьмін, Азаренков (Красношапка), Бойченко. Однак лучани вдома поступилися черкащанам з рахунком 0:1.

За положенням “Волинь” мала провести ще 2 матчі за право грати в класі “Б” з чемпіоном області. У тому році і чемпіонат, і кубок виграв нововолинський “Шахтар”. На жаль, підсумкова таблиця чемпіонату області невідома. Так ось, 23 жовтня в Луцьку “Волинь” перемогла 3:0 (автори голів невідомі), а згодом в Нововолинську “Шахтар” узяв реванш – 1:0, однак “Волинь” залишилася таки в класі “Б” на наступний сезон. У тому році змагання серед КФК не проводилися, але розігрувався Кубок України. Від нашої області грав той же “Шахтар”. У першому колі нововолинці перемогли рівненський “Спартак” 4:1, а в 1/16 фіналу поступилися київському “Більшовику” 0:4.

В. Футбольний.